Ми знали, що буде знову атака з боку росії у морози понад -20. Сьогодні ми не спали вночі. Слухали вибухи, читали у новинах які ракети та дрони, у якій кількості, звідки й куди летять. Тож знову холодні домівки, мало світла і не завжди є вода. Але найжахливіше, що хтось не побачить більше сонця. А всі живі мають встати і робити свою роботу. Ми попросили батьків привести дітей до школи пізніше. Щоб після атаки трохи поспати. Сили за такий короткий час не відновлюються, але це

А ще минулого тижня неподалік нашої школи ми знайшли 9 цуценят. А зараз морози понад -20. І вони не виживуть. Тож ми взяли тканини, солому, коробки, їжу і створили для них трохи затишку. Зазнимкували і написали про цуценят у соціальних мережах. Хочемо знайти для них добрих господарів. А поки ми шукаємо, будемо про них піклуватися.

Отже, чим жили наші учні та вчителі у січні? Молодші діти бігли до школи, бо крім навчання, вони мали вдосталь снігу. Вже багато років поспіль в Україні взимку його майже нема. Та цього року у нас справжня зима! Діти придумали робити кольорову хатинку з льодяних брил. Якою завзятою була їхня праця! Якось поряд з їхньою радістю ми хоч на мить забували про наші холодні темні домівки. А старших учнів сніг вже не так приваблював. Вони поринули у навчання. Алгебра, геометрія, мови

Після різдвяних канікул ми продовжили шкільне життя. Батьки були раді, що нарешті вчителі розділять з ними обовʼязки з виховання дітей. І з радістю відпустили їх до школи. Та невдовзі ми зазнали терористичної атаки з боку росії у часі великих морозів понад -15 градусів. Багато шкіл змушені були зробити канікули, бо одночасно зникло тепло, вода й світло. Але ми продовжили нашу живу роботу в школі, бо завдяки міжнародним благодійниками ми маємо генератор, інвертор та акумулятор